мармиза
МАРМИ́ЗА, и, ж., вульг. Обличчя.
[Старшина:] Ти хочеш, щоб я тебе по мармизі затопив? [Сторож:] Хіба це первина? Бийте! (Кроп., І, 1958, 499);
Вікно відчиняється, і в ньому з’являється якась поганюча товста мармиза (Довж., І, 1958, 224).
Словник української мови (СУМ-11)