марі —
ма́рі іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності
Орфографічний словник української мови
марі —
невідм. Болотистий простір, вкритий рідкостійними листяними лісами, що перемежовані з ділянками безлісих боліт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
марі —
МА́РІ, невідм., ч., ж. і мн. Те саме, що марі́йці. 1872 року відкривається Казанська вчительська семінарія, одним із завдань якої було навчання представників волзьких народів, зокрема марі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах