махляр
МАХЛЯ́Р, а́, ч., розм. Те саме, що шахра́й.
Є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх (Сл. Гр.);
Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями.., сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (Загреб., Європа 45, 1959, 203).
Словник української мови (СУМ-11)