Значення в інших словниках
-
махляр —
махля́р іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
махляр —
див. брехливий
Словник синонімів Вусика
-
махляр —
-а, ч., розм. Те саме, що шахрай.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
махляр —
МАХЛЯ́Р, а́, ч., розм. Те саме, що шахра́й. Є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх (Сл. Б. Грінченка); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями..
Словник української мови у 20 томах
-
махляр —
ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.
Словник синонімів української мови
-
махляр —
Махля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
махляр —
МАХЛЯ́Р, а́, ч., розм. Те саме, що шахра́й. Є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх (Сл. Гр.); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями.., сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (Загреб., Європа 45, 1959, 203).
Словник української мови в 11 томах
-
махляр —
Махля́р, -ра м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка