махонути

МАХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до махну́ти 1, 2.

Одного із таких джигунів Санька схопила за шиворот і так махонула ним у ворох пшениці, що він зарився по самі п’яти (Тют., Вир, 1964, 155);

— Позалатував деякі дірки в канцелярії та й махонув на Великий Фонтан до своїх, — сказав Навроцький (Н.-Лев., V, 1966, 251).

Значення в інших словниках

1. махонути — махону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. махонути — -ну, -неш, док., розм. Підсил. до махнути 4), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. махонути — МАХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до махну́ти 1, 2. Махонула макогоном і фашиста просто в лоб – бах! (Остап Вишня); Одного із таких джиґунів Санька схопила за шиворот і так махонула ним у ворох пшениці...  Словник української мови у 20 томах
4. махонути — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. махонути — Махону́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.  Словник української мови Грінченка