меломан

МЕЛОМА́Н, а, ч. Той, хто пристрасно любить музику та спів.

Доки італійської опери для всього міста немає, можна лише деяким, особливо завзятим меломанам перебуватися сякими-такими концертами (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 245);

Селецький — меломан, сам інколи творить симфонії для домашньої насолоди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 403).

Значення в інших словниках

1. меломан — мелома́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. меломан — (від грецьк. melos — пісня, мелодія + mania — пристрасть, захоплення, безумство) пристрасний любитель музики  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. меломан — -а, ч. Той, хто пристрасно любить музику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. меломан — Музиколюб  Словник чужослів Павло Штепа
5. меломан — (від гр. melos — пісня і mania — божевілля, несамовитість)- пристрасний аматор музичного мистецтва.  Словник-довідник музичних термінів
6. меломан — МЕЛОМА́Н, а, ч. Той, хто пристрасно любить музику та спів. Селецький – меломан, сам інколи творить симфонії для домашньої насолоди (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
7. меломан — мелома́н (від мело... і ...ман) пристрасний любитель музики, співу.  Словник іншомовних слів Мельничука