металург
МЕТАЛУ́РГ, а, ч. Фахівець з металургії.
За післявоєнний період металурги УРСР добилися великих успіхів у підвищенні продуктивності праці (Рад. Укр., 8.І 1954, 2);
Головуючий закалатав у дзвоник, зроблений з шматка тонкої стальної труби, підвішеної до такої самої мініатюрної сталевої рейки, — подарунок інститутові від металургів-умільців (Загреб., Спека, 1961, 49).
Словник української мови (СУМ-11)