методика
МЕТО́ДИКА, и, ж.
1. Сукупність взаємозв’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи.
Мічурін показав Калініну всі свої досягнення, всі зразки нових дерев, всі сміливі починання, водночас пояснюючи найскладнішу багаторічну методику праці (Довж., І, 1958, 485);
В процесі довголітньої роботи [академік] Іванов розробив досконалу наукову методику виведення нових високопродуктивних порід тварин (Наука.., 8, 1956, 31);
З надзвичайно інтенсивним розвитком практики перекладної роботи створюється у нас, в Радянському Союзі, і справжня наукова теорія і методика перекладу (Мовозн., VII, 1959, 4).
2. Вчення про методи викладання певної науки, предмета.
Ярошенко насупив брови й почав говорити навмисне про нудні методики (Вас., І, 1959, 193).
Словник української мови (СУМ-11)