метрдотель
МЕТРДОТЕ́ЛЬ, я, ч.
1. Розпорядник у ресторані.
[Мак:] Я починав свою професію метрдотеля у портовому ресторані "Нептун" (Корн., Над Дніпром, 1960, 6);
Сам метрдотель підкотив столик на коліщатках, на якому в срібному посуді парувала смаженина (Рибак, Час.., 1960, 116).
2. Старший лакей у панському домі, що відав столом, кухнею і домашніми слугами.
Він став у Річинських нібито за кухаря, а фактично був і камердинером, і лакеєм, і взагалі метрдотелем (Вільде, Сестри.., 1958, 319).
Словник української мови (СУМ-11)