механізатор

МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч. Фахівець із механізації.

За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (Наука.., 2, 1957, 7);

// Той, хто обслуговує машини та механізми (переважно у сільському господарстві).

Механізатори — це бойовий загін колективу радгоспу. Їх вміння, наполегливість, роботящі руки забезпечують високі врожаї всіх сільськогосподарських культур (Колг. Укр., 5, 1958, 10).

Значення в інших словниках

1. механізатор — механіза́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. механізатор — -а, ч. Фахівець із механізації. || Той, хто обслуговує машини та механізми (перев. у сільському господарстві).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. механізатор — МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч. Фахівець із механізації. За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах