механізатор

МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч.

Фахівець із механізації.

За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (з наук.-попул. літ.);

// Той, хто обслуговує машини та механізми (переважно в сільському господарстві).

Гуркотом машин повниться степ, один за одним механізатори рушають до місця робіт (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. механізатор — механіза́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. механізатор — -а, ч. Фахівець із механізації. || Той, хто обслуговує машини та механізми (перев. у сільському господарстві).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. механізатор — МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч. Фахівець із механізації. За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (Наука..  Словник української мови в 11 томах