механізатор

механіза́тор

-а, ч.

Фахівець із механізації.

|| Той, хто обслуговує машини та механізми (перев. у сільському господарстві).

Значення в інших словниках

1. механізатор — механіза́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. механізатор — МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч. Фахівець із механізації. За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. механізатор — МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч. Фахівець із механізації. За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (Наука..  Словник української мови в 11 томах