мимолітний

МИМОЛІ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що короткоча́сний.

Можна було мріяти хіба що про випадкову зустріч, мимолітне стискання рук (Ільч., Серце жде, 1939, 37);

Іван Семенович дивився на вродливе лице господині і думав, що складне життя все-таки залишило на ньому свої сліди. Вони виявлялися у несміливій, ніби мимолітній посмішці і в тому, як трепетали під час розмови ніздрі рівного носа (Собко, Справа.., 1959, 35).

Значення в інших словниках

1. мимолітний — -а, -е, рідко. Те саме, що короткочасний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мимолітний — МИМОЛІ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що короткоча́сний. Можна було мріяти хіба що про випадкову зустріч, мимолітне стискання рук (О.  Словник української мови у 20 томах