мишва

МИШВА́, и́, ж. Збірн. до ми́ша.

А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (Україна.., І, 1960, 316);

В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (Коп., Як вони.., 1961, 109);

*У порівн. Фашистам не вдалося прорватись у Східну Пруссію, і вони на якийсь час принишкли, як загнана мишва (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 412).

Значення в інших словниках

1. мишва — мишва́ іменник жіночого роду миші збірн.  Орфографічний словник української мови
2. мишва — -и, ж. Збірн. до миша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мишва — МИШВА́, и́, ж., розм. Збірн. до ми́ша. А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (з переказу); В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (О.  Словник української мови у 20 томах
4. мишва — Мишва́, -ви́, -ві́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мишва — Мишва, -ви ж. соб. Мыши. Мишва притихла. Гліб. 80.  Словник української мови Грінченка