мишва
МИШВА́, и́, ж., розм.
Збірн. до ми́ша.
А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (з переказу);
В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (О. Копиленко);
* У порівн. Фашистам не вдалося прорватись у Східну Пруссію, і вони на якийсь час принишкли, як загнана мишва (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)