мишеня
МИШЕНЯ́, ня́ти, с.
Маля миші.
З засіку зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Л. Боровиковський);
Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (М. Руденко);
* Образно. – Щиколотки позбиваєш! – сміється невеличкий хлопчик. – Мовчи, мишеня, а то розірву! – бликнувши очима, огризнувсь Довбня (Панас Мирний);
* У порівн. Умер [батько] на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята (Т. Шевченко);
* Образно. * У порівн. – Я ж говорила – їй тільки гусей пасти, – незадоволено буркотіла Наталка. Та Оля мов не чула того. Вона мишеням шаруділа в пшениці, з силою виривала кущі бур'яну (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)