Значення в інших словниках
-
мишеня —
мишеня́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
мишеня —
МИШЕНЯ́, ня́ти, с. Маля миші. З засіку зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Л. Боровиковський); Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (М. Руденко); * Образно. – Щиколотки позбиваєш!...
Словник української мови у 20 томах
-
мишеня —
Мишеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мишеня —
МИШЕНЯ́, я́ти, с. Маля миші. З засіка зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Бор., Тв., 1957, 160); Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (Руд., Остання шабля, 1959, 159); *Образно.
Словник української мови в 11 томах