множитися
МНО́ЖИТИСЯ, иться, недок.
1. Збільшуватися кількісно.
Дедалі більше металу, машин, верстатів випускають заводи. Множаться духовні багатства республіки (Тич., III, 1957, 312);
День у день множаться ряди людей трудової слави (Рад. Укр., 22.ХІІ 1956, 1);
// Те саме, що розмно́жуватися.
— Ми [Ворони] працюємо — і нас раз у раз менше, а вони [Сови] дармують — і плодяться та множаться на нашу загибель (Фр., IV, 1950, 96);
— Площі ширяться щороку, То ж і множуся нівроку, Я ведуща серед поля! — Задається бараболя (С. Ол., Вибр., 1959, 298).
2. Бути помноженим.
Жадоба перемоги [у петлюрівців] множилася на жадобу грабунку (Довж., І, 1958, 181).
Словник української мови (СУМ-11)