Великий тлумачний словник сучасної мови

множитися

мно́житися

-иться, недок.

1》 Збільшуватися кількісно.

|| Те саме, що розмножуватися.

2》 Бути помноженим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. множитися — мно́житися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. множитися — Збільшуватися; (плодитися) розмножуватися, намножуватися, наплоджуватися, розплоджуватися; (- числа) перемножуватися.  Словник синонімів Караванського
  3. множитися — Більшитися, збільшуватися, збільшитися, позбільшуватися, побільшитися, прибільшуватися, прибільшитися, поприбільшуватися, більшати, побільшати, рости, виростати, виростити, повиростати, зростати, зрости, позростати, наростати, нарости, понаростати...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. множитися — МНО́ЖИТИСЯ, иться, недок. 1. Збільшуватися кількісно, за силою вияву. Їхній [спів жінок] бився під куполом старої церкви, перелунював, множився (В. Яворівський); // Те саме, що розмно́жуватися.  Словник української мови у 20 томах
  5. множитися — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  6. множитися — МНО́ЖИТИСЯ, иться, недок. 1. Збільшуватися кількісно. Дедалі більше металу, машин, верстатів випускають заводи. Множаться духовні багатства республіки (Тич., III, 1957, 312); День у день множаться ряди людей трудової слави (Рад. Укр., 22.  Словник української мови в 11 томах
  7. множитися — Множитися, -жуся, -жишся гл. Размножаться, множиться. Чуб. І. 75.  Словник української мови Грінченка