мовець

МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою.

Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 7).

Значення в інших словниках

1. мовець — мо́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мовець — Мовлянин, носій мови.  Словник синонімів Караванського
3. мовець — -вця, ч. 1》 Той, хто користується мовою. 2》 Той, хто говорить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мовець — МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою. Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (з наук. літ.); Елементарна порядність передбачає говорити правду завжди, навіть коли це невигідно мовцю (Б. Олійник).  Словник української мови у 20 томах