мовець
МО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Той, хто користується мовою.
Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (з наук. літ.);
Елементарна порядність передбачає говорити правду завжди, навіть коли це невигідно мовцю (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)