мовець

МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою.

Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовець — мо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мовець — Мовлянин, носій мови. Словник синонімів Караванського
  3. мовець — -вця, ч. 1》 Той, хто користується мовою. 2》 Той, хто говорить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мовець — МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою. Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (з наук. літ.); Елементарна порядність передбачає говорити правду завжди, навіть коли це невигідно мовцю (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах