мовець
МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою.
Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовець — мо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мовець — Мовлянин, носій мови. Словник синонімів Караванського
- мовець — -вця, ч. 1》 Той, хто користується мовою. 2》 Той, хто говорить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовець — МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою. Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (з наук. літ.); Елементарна порядність передбачає говорити правду завжди, навіть коли це невигідно мовцю (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах