мовець
мо́вець
-вця, ч.
1》 Той, хто користується мовою.
2》 Той, хто говорить.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовець — мо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мовець — Мовлянин, носій мови. Словник синонімів Караванського
- мовець — МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою. Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (з наук. літ.); Елементарна порядність передбачає говорити правду завжди, навіть коли це невигідно мовцю (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- мовець — МО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто користується мовою. Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 7). Словник української мови в 11 томах