могилонька
МОГИ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до могилка 1.
Найду собі чорнобривку В степу при долині — Високую могилоньку На тій Україні (Шевч., II, 1953, 182);
— Ай, яка бідна могилка, — кричала блондинка.. — Бідна, біднюсінька могилонька (Перв., Материн.. хліб, 1960, 109).
Словник української мови (СУМ-11)