могилонька
МОГИ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до могилка 1.
Найду собі чорнобривку В степу при долині — Високую могилоньку На тій Україні (Шевч., II, 1953, 182);
— Ай, яка бідна могилка, — кричала блондинка.. — Бідна, біднюсінька могилонька (Перв., Материн.. хліб, 1960, 109).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могилонька — моги́лонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- могилонька — див. могила Словник синонімів Вусика
- могилонька — -и, ж. Пестл. до могилка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- могилонька — МОГИ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до моги́лка 1. Найду собі чорнобривку В степу при долині – Високую могилоньку На тій Україні (Т. Шевченко); – Ай, яка бідна могилка, – кричала блондинка .. – Бідна, біднюсінька [біднесенька] могилонька (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах