могилонька
МОГИ́ЛОНЬКА, и, ж.
Пестл. до моги́лка 1.
Найду собі чорнобривку В степу при долині – Високую могилоньку На тій Україні (Т. Шевченко);
– Ай, яка бідна могилка, – кричала блондинка .. – Бідна, біднюсінька [біднесенька] могилонька (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)