могуття
МОГУ́ТТЯ, я, с., поет. Те саме, що могу́тність.
Разом з могуттям нашої країни зростатиме добробут всього народу (Цюпа, Україна.., 1960, 292);
Це ж які тут сосни давні І яке могуття віт! (Шер., Дорога.., 1957, 64);
Це ж більшовик з могуття рік Бере могутність електричну (Рильський, III, 1961, 103);
Україна — це сталеве могуття Донбасу і сонячні грона Криму, це — чудесний край (Цюпа, Україна.., 1960, 4).
Словник української мови (СУМ-11)