модниця

МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до мо́дник.

До негативних образів комедії належать.. Ага Щука, жалюгідна модниця з усіма її претензіями на "високу" культуру (Укр. літ., 10, 1957, 158).

Значення в інших словниках

1. модниця — мо́дниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. модниця — -і, розм. Жін. до модник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. модниця — МО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до мо́дник. Молодша сестра з хворобливим рум'янцем на впалих щоках осудливо, як істинно сільська людина, зиркала на голі коліна модниць (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
4. модниця — Мо́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)