молодь
МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво.
— От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Хотк., І, 1966, 144);
// Молоді люди; юнаки й дівчата.
Коло Гущі скоро скупчилась молодь (Коцюб., II, 1955, 66);
Людей було вже чимало, і ще надходили. Більше молодь: хлопці, дівчата… (Головко, І, 1957, 165).
Золота́ мо́лодь див. золоти́й.
Словник української мови (СУМ-11)