моноцукри

МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри — органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів.

Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (Добрива.., 1956, 13).

Значення в інших словниках

1. моноцукри — моноцу́кри множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. моноцукри — -ів, мн. Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах