моноцукри

моноцу́кри

-ів, мн.

Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів.

Значення в інших словниках

1. моноцукри — моноцу́кри множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри — органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (Добрива.., 1956, 13).  Словник української мови в 11 томах