мордас
МОРДА́С, а, ч., вульг. Ляпас.
Один із жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Досв., Вибр., 1959, 110);
Пика йому почервоніла, а потім і зелена стала, бо ручка в Параски-Роксолани була нівроку замашненька, — аж йому джмелі в голові загули від того мордаса (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 259).
Словник української мови (СУМ-11)