мордань
МОРДА́НЬ, я, ч., вульг. Мордатий чоловік.
За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (Гончар, III, 1959, 185).
Словник української мови (СУМ-11)МОРДА́НЬ, я, ч., вульг. Мордатий чоловік.
За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (Гончар, III, 1959, 185).
Словник української мови (СУМ-11)