Словник української мови у 20 томах

мордань

МОРДА́НЬ, я́, ч., вульг.

Мордатий чоловік.

За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мордань — морда́нь іменник чоловічого роду, істота вульг.  Орфографічний словник української мови
  2. мордань — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  3. мордань — -я, ч., вульг. Мордатий чоловік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мордань — Пикач, див. мордатий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. мордань — МОРДА́НЬ, я, ч., вульг. Мордатий чоловік. За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (Гончар, III, 1959, 185).  Словник української мови в 11 томах