мордатенький

МОРДА́ТЕНЬКИЙ, а, е, фам. Зменш.-пестл. до мордатий 2.

Пріська, тепер вже опецькувата, мордатенька семилітка, сиділа «по-турецьки» на полу (Леся Українка, III, 1952, 666).

Значення в інших словниках

1. мордатенький — морда́тенький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мордатенький — -а, -е, фам. Зменш.-пестл. до мордатий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мордатенький — МОРДА́ТЕНЬКИЙ, а́, е, фам. Зменш.-пестл. до морда́тий 2. Пріська, тепер вже опецькувата, мордатенька семилітка, сиділа “по-турецьки” на полу (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. мордатенький — Мордатий, -а, -е Мордастый. ум. мордатенький.  Словник української мови Грінченка