мордяка

МОРДЯ́КА, и, ж., вульг. Збільш, до мо́рда 2.

[Яким:] Я тоді Сидорові й кажу: що ти дивишся їй у мордяку, бий її, нехай признається (Кроп., II, 1958, 358);

[Клеопатра:] А хто це тобі такі бакени на мордяці поставив? (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 90).

Значення в інших словниках

1. мордяка — мордя́ка іменник жіночого роду вульг.  Орфографічний словник української мови
2. мордяка — див. лице  Словник синонімів Вусика
3. мордяка — -и, ж., вульг. Збільш. до морда 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мордяка — МОРДЯ́КА, и, ж., вульг. Збільш. до мо́рда 2. [Яким:] Я тоді Сидорові й кажу: що ти дивишся їй у мордяку, бий її, нехай признається (М. Кропивницький); [Клеопатра:] А хто це тобі такі бакени на мордяці поставив? (О. Корнійчук).  Словник української мови у 20 томах
5. мордяка — И, ж., зниж., див. морда. Все почнеться знову, обструганий під'їзд, побиті мордяки випадкових чортів (А. Дністровий),  Словник сучасного українського сленгу