мордяка
МОРДЯ́КА, и, ж., вульг.
Збільш. до мо́рда 2.
[Яким:] Я тоді Сидорові й кажу: що ти дивишся їй у мордяку, бий її, нехай признається (М. Кропивницький);
[Клеопатра:] А хто це тобі такі бакени на мордяці поставив? (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)