морський
МОРСЬКИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до мо́ре 1, 2.
Сидить вона в лузі над водою, умивається сльозою. Промиває карі очі морською водою (Чуб., V, 1874, 320);
Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! (Тич., І, 1957, 97);
Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку (Гончар, Тронка, 1963, 85);
// Який є, буває над морем, біля моря.
Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав (Н.-Лев., II, 1956, 230);
Хотілось щось пережити, сильне і гарне, мов морська буря, подих весни (Коцюб., II, 1955, 284);
// Який відбувається, здійснюється на морі, морем.
То ж, бачиш, морська подоріж корисна мені не тільки сама по собі.., а ще й тим, що скорочує час їзди залізницею (Л. Укр., V, 1956, 408);
// Який живе або росте в морі.
В лимані ловилась риба більше дністрова, річана або ставна, ніж морська (Н.-Лев., II, 1956, 223);
Морська рослина;
//Уживається як складова частина деяких зоологічних, ботанічних та ін. назв.
Морська ластівка; Морська цибуля.
∆ Морська́ зі́рка див. зі́рка;
Мо́рська капу́ста див. капу́ста;
Мо́рська коро́ва див. коро́ва;
Мо́рська сви́нка див. сви́нка;
Мо́рська свиня́ дав. свиня́; Морськи́й вовк див. вовк;
Морськи́й їжа́к див. їжа́к;
Морськи́й кіт див. кіт;
Морськи́й клі́мат — вологий клімат без різких коливань температури, характерний для приморських країн та островів.
Клімат, у якому немає різких відмінностей між температурою зими та літа, де часто стоїть хмарна погода й випадає багато опадів, називається морським (Фіз. геогр., 5, 1956, 97);
Морськи́й ко́ник див. ко́ник;
Морськи́й лев див. лев¹.
2. Пов’язаний із плаванням на морі або військовим флотом.
Благословен мечів ясних Огонь, отчизни охорона, Іржання коней бойових. Морських походів даль солона (Рильський, І, 1956, 256);
Сажнєву, який ніколи досі не бачив "живого корабля", доводилося не тільки виконувати всі роботи, але ще й вивчати морську справу (Ткач, Крута хвиля, 1954, 88);
— Я пройшов в морській піхоті Усю землю нашу двічі (Нагн., Пісня.., 1949, 52);
// Якого використовують у мореплавстві.
Морський бінокль; Морський канат;
// Признач. для плавання морем.
Морський флот;
// Признач. для моряків.
Морський одяг.
∆ Морська́ хворо́ба — хворобливий стан, що виникає внаслідок гойдання судна й супроводжується запамороченням, нудотою, головним болем і т. ін.
Розказували мені, що ніби на якомусь пароході [пароплаві] кругового рейсу умерло двоє людей від морської хвороби (Л. Укр., V, 1956, 219);
Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо "звикли до неї з колиски", а Макшеєв зблід, потім став зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи приступ морської хвороби (Тулуб, В степу.., 1964, 265);
Морськи́й ву́зол див. ву́зол¹.
Словник української мови (СУМ-11)