мортирний

МОРТИ́РНИЙ, а, е, заст. Прикм. до морти́ра.

— Товариш, — сказав старіший із двох [військових] — колишній полковник з довгими вусами, — я командир першого мортирного дивізіону (Ю. Янов., І, 1958, 112);

// Признач. для мортири.

Мортирна граната.

Значення в інших словниках

1. мортирний — морти́рний прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
2. мортирний — -а, -е, заст. Прикм. до мортира. || Признач. для мортири. Мортирна граната.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мортирний — МОРТИ́РНИЙ, а, е, заст. Прикм. до морти́ра. – Товариш, – сказав старіший із двох [військових] – колишній полковник з довгими вусами, – я командир першого мортирного дивізіону (Ю. Яновський); // Признач. для мортири. Мортирна граната.  Словник української мови у 20 томах