Великий тлумачний словник сучасної мови

мортирний

морти́рний

-а, -е, заст.

Прикм. до мортира.

|| Признач. для мортири. Мортирна граната.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мортирний — морти́рний прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
  2. мортирний — МОРТИ́РНИЙ, а, е, заст. Прикм. до морти́ра. – Товариш, – сказав старіший із двох [військових] – колишній полковник з довгими вусами, – я командир першого мортирного дивізіону (Ю. Яновський); // Признач. для мортири. Мортирна граната.  Словник української мови у 20 томах
  3. мортирний — МОРТИ́РНИЙ, а, е, заст. Прикм. до морти́ра. — Товариш, — сказав старіший із двох [військових] — колишній полковник з довгими вусами, — я командир першого мортирного дивізіону (Ю. Янов., І, 1958, 112); // Признач. для мортири. Мортирна граната.  Словник української мови в 11 томах