моцуватися
МОЦУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм.
1. 3 великим зусиллям робити щось; силкуватися.
Дивиться [Олекса], як то хлопці моцуються коло смереки, а вона стоїть (Хотк., Довбуш, 1965, 375);
Чоловік моцувався з вантажем.
2. Боротися, мірятися силою.
Він [Юра] вився, як в’юн по горі, завертаючи хмару, моцувався із нею (Коцюб., II, 1955, 341).
Словник української мови (СУМ-11)