мочати

МОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех.

1. Те саме, що вмоча́ти¹.

А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай (Сл. Гр.);

Біла пара хмарою звилась над горщиком, а старі, присунувшись близенько до нього, руками вихоплювали гарячу бараболю і, мочаючи в сіль, їли… (Коцюб., І, 1955, 87).

2. спец. Виготовляти щось, занурюючи в розчин, рідину.

Мочати свічки.

Значення в інших словниках

1. мочати — моча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. мочати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Те саме, що вмочати I. 2》 спец. Виготовляти щось, занурюючи в розчин, рідину. Мочати свічки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мочати — МОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Те саме, що вмоча́ти¹. А не хочеш – вибачай: ложечки не мочай (Сл. Б. Грінченка); Біла пара хмарою звилась над горщиком, а старі, присунувшись близенько до нього, руками вихоплювали гарячу бараболю і, мочаючи в сіль...  Словник української мови у 20 томах
4. мочати — Моча́ти, -ча́ю, -єш гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай. Чуб.  Словник української мови Грінченка