1. Словник української мови в 11 томах

мочати

МОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех.

1. Те саме, що вмоча́ти¹.

А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай (Сл. Гр.);

Біла пара хмарою звилась над горщиком, а старі, присунувшись близенько до нього, руками вихоплювали гарячу бараболю і, мочаючи в сіль, їли… (Коцюб., І, 1955, 87).

2. спец. Виготовляти щось, занурюючи в розчин, рідину.

Мочати свічки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мочати — моча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мочати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Те саме, що вмочати I. 2》 спец. Виготовляти щось, занурюючи в розчин, рідину. Мочати свічки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мочати — МОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Те саме, що вмоча́ти¹. А не хочеш – вибачай: ложечки не мочай (Сл. Б. Грінченка); Біла пара хмарою звилась над горщиком, а старі, присунувшись близенько до нього, руками вихоплювали гарячу бараболю і, мочаючи в сіль... Словник української мови у 20 томах
  4. мочати — Моча́ти, -ча́ю, -єш гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай. Чуб. Словник української мови Грінченка