мрукати

МРУ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Муркотати (у 1 знач.).

Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає — з свого доброго талану (Вовчок, І, 1955, 216).

Значення в інших словниках

1. мрукати — мру́кати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. мрукати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. мрукати — -аю, -аєш, недок., діал. Муркотати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мрукати — МРУ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Муркотати (у 1 знач.). Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає – з свого доброго талану (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. мрукати — МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) (про котів та інших котячих), МУРЧА́ТИ, МУ́РКАТИ, ВОРКОТА́ТИ (ВОРКОТІ́ТИ), ВУРКОТА́ТИ (ВУРКОТІ́ТИ), МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МРУ́КАТИ діал. В кутку на ліжку муркоче величезний кіт (Н.  Словник синонімів української мови
6. мрукати — Мрукати, -каю, -єш гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.  Словник української мови Грінченка