мрячка
МРЯ́ЧКА, и, ж. Зменш, до мря́ка.
Над головою стримів у небо гострий шпиль дзвіниці, а із сірих хмар.. сіяла мрячка (Панч, В дорозі, 1959, 19);
Немов павутиння, осіння мрячка застеляє світ перед очима (Їв., Тарас. шляхи, 1954, 357).
Словник української мови (СУМ-11)