мрячка
МРЯ́КА (дуже дрібний і густий дощ), МЖИ́ЧКА, МРЯ́ЧКА розм., СЛЬОТА́ розм., МЖИ́ЦЯ діал., МЖА діал. Осінній вечір уже розтанув і в купе заглядала темна мряка дощової ночі (М. Хвильовий); Близько тижня з осінніх обложних хмар сіялась дрібна мжичка (Є. Гуцало); Мокрий вітер обсипав обличчя мрячкою (П. Панч); Над приволзькими степами гули холодні вітри. Часом падав сніг, мжичила сльота (С. Олійник); Мжиці зажурені звуки і на землі, й по дахах! (М. Драй-Хмара); Надворі була темна осіння ніч із чорними хмарами і холодною мжею, що залітала у вікно і осідала на руки і обличчя дрібними бризками (Григорій Тютюнник). . — Пор. дощ.
Словник синонімів української мови