Словник української мови в 11 томах

мудрак

МУДРА́К, а́, ч.

1. розм. Те саме, що мудре́ць 2.

Конфуцій, світовий мудрак, У нас заблискав серед двору (Граб., І, 1959, 250).

2. ірон. Те саме, що мудраге́ль.

— Задля тих мудраків, що отаке [книжку про соціалізм] пишуть або про се базікають, є у мене, щоб ви знали, добра схованка… Отака! — додав він [становий] (Мирний, IV, 1955, 360);

Е, та він у мене мудрак на всячину (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. Мудрак — Мудра́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. мудрак — див. розумний  Словник синонімів Вусика
  3. мудрак — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що мудрець 2). 2》 ірон. Те саме, що мудрагель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мудрак — МУДРА́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що мудре́ць 2. Конфуцій, світовий мудрак, У нас заблискав серед двору (П. Грабовський). 2. ірон. Те саме, що мудраге́ль.  Словник української мови у 20 томах
  5. мудрак — МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує).  Словник синонімів української мови
  6. мудрак — Мудра́к, -ка́; -раки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мудрак — Мудрак, -ка м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.  Словник української мови Грінченка