мудрій

МУДРІ́Й, я́, ч., розм., ірон. Те саме, що мудре́ць.

— Краще, коли б.. кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (Головко, II, 1957, 201);

Кандиба рвучко повернувся до Бровка і аж затрясся від сміху: — Мудрій, ах ти..! Що він викаблучує, га? (Добр., Тече річка.., 1961, 54).

Значення в інших словниках

1. мудрій — мудрі́й іменник чоловічого роду, істота ірон.  Орфографічний словник української мови
2. мудрій — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. мудрій — -ія, ч., розм., ірон. Те саме, що мудрець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мудрій — МУДРІ́Й, я́, ч., розм., ірон. Те саме, що мудре́ць. – Краще, коли б .. кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А.  Словник української мови у 20 томах
5. мудрій — МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує).  Словник синонімів української мови