мудрій
МУДРІ́Й, я́, ч., розм., ірон. Те саме, що мудре́ць.
— Краще, коли б.. кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (Головко, II, 1957, 201);
Кандиба рвучко повернувся до Бровка і аж затрясся від сміху: — Мудрій, ах ти..! Що він викаблучує, га? (Добр., Тече річка.., 1961, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мудрій — мудрі́й іменник чоловічого роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
- мудрій — див. розумний Словник синонімів Вусика
- мудрій — -ія, ч., розм., ірон. Те саме, що мудрець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мудрій — МУДРІ́Й, я́, ч., розм., ірон. Те саме, що мудре́ць. – Краще, коли б .. кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Словник української мови у 20 томах
- мудрій — МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Словник синонімів української мови