1. Словник української мови у 20 томах

мудрій

МУДРІ́Й, я́, ч., розм., ірон.

Те саме, що мудре́ць.

– Краще, коли б .. кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко);

Кандиба рвучко повернувся до Бровка і аж затрясся від сміху: – Мудрій, ах ти..! Що він викаблучує, га? (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мудрій — мудрі́й іменник чоловічого роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
  2. мудрій — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. мудрій — -ія, ч., розм., ірон. Те саме, що мудрець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мудрій — МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Словник синонімів української мови
  5. мудрій — МУДРІ́Й, я́, ч., розм., ірон. Те саме, що мудре́ць. — Краще, коли б.. кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (Головко, II, 1957, 201)... Словник української мови в 11 томах